Особливості розвитку учнів 1-4 класів

1 клас (6-7 років)  

   Фізичний розвиток

     У першому класі темп росту дітей обох статей уповільнюється, а збільшення ваги прискорюється, особливо за рахунок м'язів, що сприяє зростанню фізичної сили, підвищенню здатності організму до відносно тривалої діяльності. За цими показниками хлопчики випереджають дівчаток.
     Дрібні м'язи розвиваються повільніше. Діти цього віку добре ходять і бігають, але ще недосконало координують рухи, здійснювані дрібними
м'язами рук. Тому першокласникові важко писати в межах рядка, спрямовувати роботу руки, не роблячи зайвих рухів, які швидко викликають втому.

Психічний розвиток

    До моменту коли дитина йде до школи (6-7 років) у неї більш розвинена (спеціалізована) права півкуля головного мозку, яка відповідає за емоції, риму, ритм, творчість, просторову орієнтацію та цілісне сприйняття світу. Ліва півкуля, відповідальна за логіку, обчислення, вивчення мов і засвоєння іншої теоретичної інформації, завершує спеціалізацію до 9 років. Тому навчання молодших школярів повинно проходити природнім для них правопівкулевим методом – через творчість, наочність, позитивні емоції, сенсорні відчуття. Уроки повинні проводитися в максимально ігровій формі. Діти потребують того, щоб постійно рухатися, розмовляти, діяти. Фізкультхвилинки і пальчикова гімнастика
обов’язкові на кожному уроці.

Соціальний розвиток

    Соціальна ситуація, в яку потрапляє дитина у школі, – це світ досі їй неві-домих стосунків з однокласниками і вчителями. Учитель для першокласника – головний авторитет. Кожна дитина намагається отримати увагу і похвалу учителя. Навіть ставлення до однокласників залежить від ставлення до них дорослих: «Я люблю тих, кого любить учитель».
Актуальні проблеми
    Зі вступом до школи збільшується кількість вимог, очікувань, акцент робиться на тому, що дитина «повинна» робити, а не на тому, що вона «хоче». Їй необхідно освоїти новий шкільний простір, засвоїти норми поведінки та звикнути дотри-муватися нових правил, узгодити своє життя з шкільним розпорядком дня. У дітей, які не відвідували дошкільний навчальний заклад і не звикли до режиму, це може викликати стрес. Їм може бути складно вчасно лягати спати, рано вста-вати, внаслідок недосипання у дитини може виникнути виражена загальмо- ваність чи, навпаки, гіперзбудливість, гіпердинамія.

    Період освоєння, прийняття навчальної ситуації за сприятливих умов триває близько двох місяців (всю першу чверть, а іноді весь перший рік). Не можна «кинути» дитину в цій важкій ситуації, розраховуючи, що вона повністю самостійно з нею впорається, але шкідлива й інша крайність – перехоплювання, удушення ініціативи дитини.
    Перше півріччя – високий ризик виникнення синдрому дезадаптації. Пору-шення адаптаційного процесу можуть виявлятися у вигляді:
зниження мотивації до навчання;
несформованості елементів навчальної діяльності;
невміння пристосуватися до темпу шкільного життя;
нездатності довільної регуляції поведінки, уваги.

2 клас (7-8 років)

Фізичний розвиток

    Для фізичного розвитку 7-8-річної дитини характерно швидке нарощування м'язової маси, зокрема в області тазу, грудей і спини, навіть візуально видно округлення статури школяра. Дуже бажано, щоб дитина щодня виконувала вправи для зміцнення м'язів, це допоможе у формуванні правильної постави.

Психічний розвиток

    Поступово розвивається воля, пам'ять, довільна увага. Розвивається воля (діти вчаться стримувати безпосередні імпульси, зважати на думку
інших). Переважає наочно-дієве мислення.
    Для тривалої концентрації уваги учні потребують зовнішньої опори у вигляді демонстрацій, цікавих картинок, ігрових ситуацій. Здатність до концентрації залежить не лише від волі, але і від темпераменту дитини. Деяким дітям ще складно бути уважним упродовж усього уроку. Стійкість уваги знижується до кінця дня, тижня, навчальної чверті (триместра), після хвороби. Не варто вимагати від другокласників абсолютної тиші і дисципліни на уроках, адже дехто з них заради дотримання тиші витратить весь запас своїх сил.

Соціальний розвиток

    Разом з навчальною діяльністю діти починають все більше уваги приділяти стосункам з учителями і однолітками. Учитель залишається для них авторитетом, але ставлення до нього стає більш особистим. Діти прагнуть спілкуватися з
вчителями на перервах, прогулянках.
    Розвивається здатність до взаємодії з однолітками в іграх і навчанні, діти вчаться домовлятися, поступатися, розподіляти завдання без допомоги дорослих. По суті – це перші паростки дорослішання, які характеризуються балансом у бажанні отримувати і давати.
Актуальні проблеми
    Для другого класу характерна висока індивідуальна варіативність темпів дозрівання. Різниця психологічного віку серед учнів одного класу до півтора років. Починає розвиваатися пізнавальна рефлексія, діти починають оцінювати себе, розмірковувати над причинами невдач. У деяких через це знижується самооцінка («Я поганий, тому що погано пишу, читаю»). Тому особливим завданням вчителя є створення для учнів ситуації успіху, щоб жодна дитина не зневірилась у своїх силах і не втратила мотивацію до навчання.

3 клас (8-9) років

Фізичний розвиток

    У 8-9 років дівчатка наздоганяють у вазі хлопчиків. Відбувається окостеніння кісток зап’ястя, розвиваються м’язи кистей рук, посилено формується дрібна моторика. Відбувається дозрівання лобних зон кори головного мозку та мозо-листого тіла, через що рухи дітей стають більш чіткими, стабільними, вони
можуть контролювати темп, швидкість і якість рухів. Продовжується формуван-ня гальмівних синапсів, через це діти стають емоційно врівноваженішими, рідше плачуть через найменші проблеми.

Психічний розвиток

    Діти спокійні і уважні на уроках. Добре виконують стандартні завдання, уміють діяти за зразком. Через завершення спеціалізації лівої півкулі, що від-повідає за раціональне мислення, у дітей пробуджується здатність до логічного та абстрактного мислення; швидко формуються умовні рефлекси; навички міцні і стійкі до зовнішнього гальмування.
    Дещо уповільнюється розвиток уяви і творчих здібностей. Щоб запобігти при-гніченню лівою півкулею діяльності правої, варто постійно стимулювати в учнях креативність, включати у навчальний процес творчі завдання.

Соціальний розвиток

    Відбуваються зміни в стосунках зі значимими дорослими (учителями і бать-ками). Завдяки пробудженій здатності до аналізу та критичного мислення діти починають реалістичніше оцінювати дорослих, але при цьому в них може виникнути негативне ставлення, "нігілізм", страх, злість чи образа за неспра-ведливі переваги іншим учням, погані оцінки тощо.
    Більшого значення набувають стосунки з однолітками. Поступово втрачає зна-чущість формула: «Я люблю того, кого любить учитель». Самооцінка більше будується на стосунках з однолітками: «Я хороший, тому що у мене багато друзів». У цьому віці діти більше прагнуть спілкуватися з однолітками своєї статі, тому вчитель має докладати зусиль, щоб об'єднати весь клас, підтримувати хороші стосунки між хлопчиками і дівчатками.
Актуальні проблеми
Для більшості учнів – це найбільш стабільний період в початковій школі. Діти вже звикли до своєї соціальної ролі. У них сформований образ старанного учня і вони чітко уявляють, що треба робити, щоб відповідати цьому образу. Але в цьому віці діти часто ходять не лише до школи, а відвідують інші установи, наприклад музичну школу, туристичний клуб, до яких вони можуть добиратися пішки чи на громадському транспорті. Також часто в компанії однолітків вони можуть виходити за межі двору і навіть вулиці. Тобто, автономність дитини значно зростає, а разом з нею виникають додаткові ризики.

4 клас (9-10 років)

Фізичний розвиток

   Приблизно з 10 років дівчатка випереджають у вазі хлопчиків. У них почина-ється передпубертатний період, під час якого вони набирають додаткову масу тіла, яка забезпечує запас для наступного «стрибка росту». В цей період діти мають підвищену потребу в поживному та калорійному харчуванні, а недостатнє чи незбалансоване харчування може спричинити сповільнення росту і розвитку в підлітковому віці.

Психічний розвиток

    В цей період завершується виражена спеціалізація лівої півкулі головного мозку, яка більш пристосована до аналітичної діяльності й відповідає за логічне мислення, формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо. Завдяки цьому учні четвертого класу здебільшого вчаться швидко і зосереджено. Самостійно працюють з підручником, розуміють значення
піктограм, символів, шрифтових виділень. Завдяки розвитку логічного мислення посилюється здатність до: аналізу – учні класифікують, групують, знаходять причинно-наслідкові зв'язки;
синтезу – визначають головне, роблять висновки;
прогнозу – прогнозують розвиток подій;
оцінки – оцінюють ситуації, здатні до самооцінки.

Соціальний розвиток

    У стосунках з дорослими найважливішою рисою цього віку єособлива від-критість душі. Діти не лише пускають дорослих у свій внутрішній світ, але й запрошують до нього. Вони із задоволенням спілкуються з дорослими. Це практично останній віковий період, коли дитина настільки відкрита і саме у цей період можна особливо ефективно впливати на формування її світогляду.
У стосунках з однолітками діти стають самостійнішими в рішенні шкільних проблем. У групових іграх та спільному навчанні вони охоче беруть на себе роль лідера. Переймаються справами друзів, допомагають, надають психологічну підтримку.
Актуальні проблеми
    У четвертому класі діти готуються до першої у своєму житті державної підсумкової атестації (ДПА). І хоч результати атестації не мають для них життєво важливого значення (наприклад, від цього не залежить, чи приймуть дитину до 5-го класу), значна частина дорослих (вчителів і батьків) дуже хвилюються та передають своє хвилювання дітям.
Пов’язані з цією подією інтелектуальні та емоційні перевантаження можуть зашкодити дитині, змінити її пізнавальну мотивацію на менш продуктивну мотивацію уникнення («Я вчусь не тому, що мені цікаво, а щоб не отримати поганих оцінок на ДПА»). А якщо оцінки виявились недостатньо високими, мотивація до навчання може суттєво знизитися. Завдання вчителів і батьків не допустити цього та підтримати дітей незалежно від результатів ДПА, пояснити, що оцінки – це лише цифри, які жодним чином не відображають їх потенціал.
Список використаних джерел:
1. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (початкова школа) – 2017. – Режим
доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9Wcd2l2WkRrQW9Ra1U